Сімдесят вісім років від створення УПА

Вітаю дорогих однодумців із великим святом. Нарешті підготував для нас усих довгоочікуваний подарунок. Велика подяка товаришам, які допомагали!

До Вашої уваги – тепер електронна версія однієї з моїх найулюбленіших книжок. Вона має безцінне ідеолоґічне значення. Припускаю, що можуть бути ще досконаліші книжки такого спрямування, але вони мені невідомі. Тому стверджую: коли цю книгу зроблять обов’язковою у шкільній проґрамі, значить влада – наша.

Через людські негаразди книжку довелося сканувати і розпізнавати, теперішня її версія містить якусь кількість помилок. Але трошки згодом я заміню файл на бездоганний. Якщо схочете допомогти у вичитуванні – пишіть про виявлені помилки.

Всі патріоти – це Захисники України. Великого щастя всим нам. А особлива шана і підтримка щоденними ділами – героям, які не уникали боронити Україну зі зброєю.

Читайте і поширюйте чудову книжку.

Слава Україні!

Христан Г. П., Вірність. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2012. – 128 с

Чудові й майстерно написані оповідання Галини Христан! Їх би мав прочитати кожен школяр! – Іван Ющук

Ірина Фаріон за Степана Руданського

Один із дуже небагатьох задовільних матеріалів про Степана Руданського – це інтерв’ю на парламентському телеканалі Ірини Фаріон. Можна припустити, що зацікавилася Фаріон Руданським приблизно у той же час, що і я. Або – щонайбільше на три роки пізніше. Очевидно, що завдяки тому ж самому виданню. Я одразу зрозумів, що Фаріон сприймає Руданського точно так же, як і я. Мені навіть здається, що за інших обставин вона писала би таку ж саму, як і я зараз, дисертацію. Але у неї – клопоти зараз масштабніші, а інтерв’ю щодо Руданського – справді дуже варто не тільки дивитися, але й популяризувати, вводити до академічного обігу. Фаріон (це на неї не схоже!) пом’якшила москвофобію Руданського та багато інших цікавих моментів. Але передала загальну й цілісну картину. Вийшов чудовий матеріал! Величезна подяка панові Михайлові Жадану за транскрибування цього відео. Дивіться, читайте, поширюйте!

Ведуча:

  • Вітаю глядачів парламентського телеканалу «Рада». В ефірі програма «Велич особистості» і сьогодні будемо говорити про автора знаменитих співомовок, однієї із найулюбленіших книжок чи не кожної української родини – Степана Руданського. Про поето-лікаря і українського Рабле – згадуємо з професоркою, доктором філологічних наук Іриною Фаріон.

(більше…)

ОДВІЧНА МРІЯ ПРО ВІЛЬНУ КУЛЬТУРУ

Мамалуйна контрольна робота у Каразіна. Один із небагатьох моїх філософських текстів, які я вважаю вдалими і яким пишаюся. Дуже хочеться вірити, що комусь цей текст поможе аж до прямого впливу на практику.

(більше…)

Всесприяння

На новий, 111й від народження Степана Бандери рік, я пропоную назву для стану, за який треба добре знати. Знати, розуміти, бути в цьому стані. В ідеалі — все життя пробути в ньому.

Мова йде про стан, коли всі дії людини отримують максимальну підтримку. Коли людині надаються всі ресурси, які вона хоче застосовувати. У цьому стані людина говорить: “всі умови для роботи в мене є, я обмежена лише власними здібностями”.

Згадайте, коли Ви були у такому стані; особливо — приємні моменти, з ним пов’язані.

Я пропоную називати цей стан всесприянням, бо у ньому — все нам сприяє. Мабуть, існує багато інших назв у різних мовах — розкажіть за них! Але ж головне — не назва, а поняття. Якщо люди матимуть таке поняття, часто звертатимуться до нього — це допомагатиме досягати такого хорошого стану. Якщо знати, які у світі хороші місця є, більша імовірність у них потрапити. Набагато важливіше знати про стани — вони теж досягаються залежно від того, що ми про них знаємо.

Отже, я Вам бажаю перебувати у стані, коли вся Ваша чудова діяльність здобуває щонайбільшої підтримки оточення.

Люди, які поруч — схвалюють, розумне радять, діляться своїми ресурсами.

Трапляються хороші збіги обставин.

Є до кого звернутися по допомогу в разі чого.

Нехай, може, і важко та незрозуміло щось у виконанні Ваших завдань, але все довкола сприяє. Завдання з великою імовірністю будуть дуже добре виконані, бо в умовах всесприяння Ваші здібності швидко збільшуються. Навіть якщо Ви щось не можете із того, що хочете зробити — скоро зможете, бо всі Вам допомагають.

Вас поважають за те, чим Ви займаєтесь.

Грошей достатньо. Можете собі дозволити все, що безпосередньо пов’язане із Вашими завданнями.

Є можливість відпочивати достатньо. Ідеальний відпочинок — це найліпша зміна корисної діяльности.

Ви знаєте, як багато Ви не знаєте, але постійно дізнаєтесь щось нове. А від того — велика радість. Від того те, що Ви робите — стає потрібнішим, ціннішим, унікальнішим. На добро і розум всього оточення, для Вашого та його розвитку. Тому все оточення Вам у всьому сприяє.

Уявіть цей стан та запам’ятайте його.

Будьте в ньому весь новий рік!

Літаюча тарілка над Харковом!

Тлумачний словник дає таке визначення слову “містифікація”: “Витівка, вигадка з метою ввести кого-небудь в оману жартома або зі злісним наміром”. Чи містифікація може бути добром? Як я зараз вважаю – лише у дуже виняткових обставинах як військові хитрощі. І до цих обставин всима силами треба не доводити. Але раніше я вважав інакше – тому що просто мало думав. Зараз я знаю, що це був одним із мої найгірших вчинків у житті – написати для “Комсомолки” оцю статтю:

(більше…)

Неволя України у творчості Панаса Мирного та Степана Руданського

Дивовижна за своєю актуальністю книжка. Дуже показово і надзвичайно жаль, що вона не набула масового поширення одразу, щойно була написана. У той же час виникають і серйозні питання та зауваження, які я викладу тут пізніше. Усих, хто любить мову та літературу, хто розуміє небезпеку московства, – запрошую читати! І, звичайно, чекайте на мою дисертацію 🙂 Там буде того ж самого спрямування, але ще куди цікавіше! 😉

Гроші – це важливо

Перекладачка Олеся Дзюма надіслала хорошу бібліоґрафію, бо там є Ріфкін. (По ньому був мій бакалаврський диплом і на тому, надіюся, взаєминам не кінець – мрію доперекладати і видати його книгу.) Бібліоґрафія називається “9 книг з економіки, які пояснять, чому добробут світу залежить від грошей”. Очевидно, спрямовано на тих ідеалістів, які не розуміють, наскільки на наше життя впливає економіка.

Згадується, як багато у чому правий ординець Михайло Федоренко розповідав, що дуже великою проблемою є недооцінювання багатьма розвиненими людьми роли грошей, “безсрібництво”. Така проблема теж є. Не така гостра і менш поширена, аніж перебільшення роли економіки, але є. Обидві проблеми мають спільний чинник – недостатнє розуміння законів економіки, як межує економічна сфера з іншими. На практиці для більшости людей – такі проблеми правильніше назвати, мабуть, і не економічними. А психолоґічними або духовними. Не знаючи власної психолоґії споживання, як би ми вчинили про тій чи іншій зміні нашого грошового та господарського укладу, ми схильні надмірно абстрагуватися від грошей. Інвестувати, особливо у сферу вічних цінностей – навчитися не так просто. У сучасному українському суспільстві до банку інвестувати більшість людей не вміють. У метро – багато років уже реклама злочинного “Форекса” і “квартира-студія – альтернатива депозиту”. Люди скаржаться на брак грошей. “Проґресивна інтеліґенція” (як би я хотів дізнатися, який відсоток!) – поводитися з ними не вміє. Моє життя і стосунки із грошима складалися так, що я дійшов до рівня “знаю, що нічого не знаю”. Тому вирішив написати цю статтю.

19.09.2019 прилітав до ХНПУ проф. Асмут. Давав лекцію за Фіхте і Шада. Однією з думок її була така, що їхню філософію не можна забувати, бо то – противага (ну або ж доповнення!) до сучасної економікоцентричної педаґоґіки. Я питаю в кінці лекції: “Що Ви думаєте про майбутнє економікоцентричної системи освіти?” Асмут, трохи спантеличено: “Вона є провідною зараз, буде такою і в майбутньому”.

Мене дратує такий матеріалізм. Але ж, за пів години ловлю себе я, – я сам цьому весь час вчу. За добу до того я розповідав першокурсникам кооперативного коледжу, що “для того, щоби грошей багато заробити – треба займатися улюбленою справою.” І показував їм п’ятсот гривень: “Коломойського на грошах не намалювали і не намалюють. Пінчука, Порошенка і Зеленського не намалюють. Нас із вами, скоріше за все, не намалюють. А намалювали Сковороду і Лесю Українку.”

Так що хай економіка буде в центрі, якщо так воно вже виходить у теперішнього людства. Наше завдання – не забувати, хто нагорі. Заробимо багато грошей, купимо собі будь-які умови для досліджень, подякуємо Григорію та Лесі. Багато можуть дати лише багаті. Тому, починаючи із власної психолоґії споживання і заробляння, закликаю оптимізувати всі витрати і прибутки, не уникати дивитися на гроші як на показник власної ефективности.

“Психолоґія” грошових справ, зокрема, визначається таким чинником, який хороші (!) москалі з “Бізнес-молодости” назвали рівнем норми. Це стандарт споживання людини. Чим він вищий, тим на більші заробітки налаштована підсвідомість (наче термореґулятор у приміщенні). Хлопці з “БМ” дуже розумні, вони колись казали, що існує “ціннісний рівень норми”. Це, спрощено кажучи, – стандарт моралі. Наприклад, відвідувачі цього сайту і згадані на ньому високодостойні особи ніколи не купують російські товари, навіть якщо це дуже вигідно з точки зору “голого економічного розрахунку”. Для брахманів, які за природою своєю з презирством ставляться до матеріальних благ та цінують їх лише як засіб підвищення рівня усвідомлення та суспільних перетворень, дуже важливо спиратися на ціннісний рівень норми. У тому числі для здобуття більшої кількости грошей, які допомагають робити корисні справи. Хорошим знаком для перебудови підсвідомості на грошовий лад є ситуація, коли людина запалюється чимось, що по грошах важко собі дозволити. Зараз “Чорна п’ятниця” – вакханалія суспільства споживання. А я – засумував від того, що не зміг дозволити собі “Внесок від 5000 грн. Екскурсія до редакції Слідства.Інфо або обід/вечеря з членами команди. Плюс фірмове худі.” Сублімую цей сум. Піду зароблю грошей.

Далі мова піде за одну дуже важливу подію зі світу фінансів. 25го Жовтня ввели в обіг банкноту номіналом тисяча гривень. Я більше не зможу казати, що “Сковорода зображений на найдорожчій банкноті”.

На жаль, я зараз не можу дослідити, які люди і як визначали, хто буде намальований на наших грошах. Але, погодьтеся, це надзвичайно цікаво!