Гроші – це важливо

Перекладачка Олеся Дзюма надіслала хорошу бібліоґрафію, бо там є Ріфкін. (По ньому був мій бакалаврський диплом і на тому, надіюся, взаєминам не кінець – мрію доперекладати і видати його книгу.) Бібліоґрафія називається “”. Очевидно, спрямовано на тих ідеалістів, які не розуміють, наскільки

Згадується, як багато у чому правий ординець Михайло Федоренко розповідав, що дуже великою проблемою є недооцінювання багатьма розвиненими людьми роли грошей, “безсрібництво”.

А у Четвер, 19.09, прилітав до ХНПУ проф. Асмут. Давав лекцію за Фіхте і Шада. Однією з думок її була така, що їхню філософію не можна забувати, бо то – противага (ну або ж доповнення!) до сучасної економікоцентричної педаґоґіки. Я питаю в кінці лекції: “Що Ви думаєте про майбутнє економікоцентричної системи освіти?” Асмут, трохи спантеличено: “Вона є провідною зараз, буде такою і в майбутньому”.

Мене дратує такий матеріалізм. Але ж, за пів години ловлю себе я, – я сам цьому весь час вчу. За добу до того я розповідав першокурсникам кооперативного коледжу, що “для того, щоби грошей багато заробити – треба займатися улюбленою справою.” І показував їм п’ятсот гривень: “Коломойського на грошах не намалювали і не намалюють. Пінчука, Порошенка і Зеленського не намалюють. Нас із вами, скоріше за все, не намалюють. А намалювали Сковороду і Лесю Українку.”

Так що хай економіка буде в центрі, якщо так воно вже виходить у теперішнього людства. Наше завдання – не забувати, хто нагорі. Заробимо багато грошей, купимо собі будь-які умови для досліджень, подякуємо Григорію та Лесі. Багато можуть дати лише багаті.

Далі мова піде за одну дуже важливу подію зі світу фінансів.

Від атома до мови

Приклад, як двоє видатних науковців захоплювалися у юнацтві ядерними технолоґіями, але потім обрали мовознавство. Як важливо перейти на іншу спеціальність, якщо розумієш, що це не твоє. Про вибір факультету, мови слов’ян, давність української мови та руйнівний вплив мови москалів – читайте і слухайте радіопередачу “Піфагорове Дерево.”

(більше…)

Що ми святкуємо 23-го Травня?

Сьогодні досить визначний день. Народна приказка говорить: “що не день — то свято”, не можна знати усіх великих подій на кожну дату. Але у році є декілька днів, на які випадає двоє чи більше свят. До них відноситься зокрема і 23-го Травня. Які це патріотичні свята?

(більше…)

Ми знайшли Вас, Валентине Дмитровичу!

П’ятдесят п’яті роковини Валентина Отамановського.

Я орґанізував пам’ятну акцію та говорив на ній ось що:

  • У країні безліч політичних партій, які називають себе патріотами і кілька таких, що називають себе націоналістами. Жодна із них не привела нас на могилу великого діяча націоналістичного руху. Вони самі туди не ходять, вони за неї і не знають. І не я насправді привів, і навіть не “Просвіта”. Привели науковці, які зберегли і відновлюють пам’ять про велику людину. Від науковців цілком залежала і залежатиме доля людства завжди. До могили нас привів проф. Ігор Робак, з яким мене після крутянської акції познайомив доц. Вадим Золотарьов.
  • Я дізнався за Отамановького з Вікіпедії приблизно рік тому і випадково. Хоча слухав курс гісторії кілька разів у різних місцях, немало і понад це читав. У нашій культурі, у сприйнятті нашої гісторії – дуже великі білі плями.
  • Отамановський точно важливіший і позитивніший за Грушевського. Тоді переважна більшість були за те, щоби Україна була у складі Російської Федерації. Отамановський був різко проти. Він один з небагатьох і з найбільшою ефективністю боровся за справжню Україну. Але ніхто не говорить про це. Звідси і білі плями.
  • Очолював абсолютно вирішальне у нашій гісторії “Братство самостійників”, зробив внесок рівня Міхновського та Петлюри у створення українського війська, бився під Крутами. Є підстави вважати, що фактично він створив Центральну Раду. Але в ній йому не давала говорити більшість, для якої важливо було залишитися під окупацією орди.
  • Був дуже відомим та авторитетним на той час, але потерпав від автономістів та скоропадчуків. Очолював видавництво, багато писав і перекладав. Такого, що підвищувало рівень усвідомлення та патріотизму. А значить – віддаляло від росії. Був, як і майже всі тоді, соціалістом.
  • Повернувся до Радянської України і надзвичайно плідно працював як краєзнавець у Вінниці. Володіючи всією основною інформацією про Степана Руданського, зумів домогтися його увічнення! Був засуджений за справою “Спілки визволення України”. Судячи з усього – перехитрував радянську систему, достойно зберіг себе й усвідомлено сіяв те, що зараз нам дасть справжню незалежність.
  • Не декомунізація була необхідна. Отамановський і популярний нині Болбочан, і безліч інших видатних українців – стояли на лівих політичних позиціях. Необхідна демосковізація. Нічого нас із Московію пов’язувати не повинно. Московія впливала завжди вкрай згубно. Валентин Отамановський розумів це ще тоді. Ми відчуваємо полегшення від декомунізації, тому що вона опосередковано звільняє від москалів.
  • Нам випала честь і радість, що Валентин Отамановський устиг стати харківцем. Він непогано вивчений, по ньому давно була захищена дисертація у Вінниці. Завдяки Ігорю Робаку ми можемо вивчати життя цієї великої людини. Силами “Просвіти” та інших патріотичних орґанізацій Отамановський має зайняти одне з найвищих місць у пантеоні національних героїв.

Слава Україні!

Віра Кекелія: “можна заробляти тою справою, яку ти дуже любиш”

21.01.2019. на передачі “Музична Сієста” з Наталею Писанкою на “Українському Радіо: Культура” у гостях були перспективні молоді співаки: Віра Кекелія та Роман Дуда. Вони – подружжя. Мова йшла у тому числі за профорієнтацію.

(більше…)

Як у Харкові згадали Крути

Я орґанізовував пам’ятний вечір “Славні Роковини” у Книгарні “Є”. Це була лекція професора ХПІ Леоніда Савченка, а потім я розповів про сучасні звичаї, пов’язані із культом Героїв Крут. Пан Леонід детально розповів про політичні події що відбувалися сто один рік тому, трохи про військову обстановку. Особливу увагу приділив інформаційним війнам аґресивної Росії, які велися тоді та які, дуже подібні, ведуться і зараз.

Зала була повна. Навіть переповнена. Більше половини залу — діти. Це пластуни.

(більше…)

150 років “Просвіті” у Сумах

Актив товариства після урочистого зібрання 16.12.2018(109)

“Голова [Сумського] товариства О. Г. Шевченко нагадав, що сотнями років для політичних партій та політиків головне боротьба за владу, для влади головне – залишитися при владі, для олігархів – непомірно збагатитись, церкви – якнайбільше поширити віру Христову. Лише для “Просвіти” вже 150 років головне – боротися за те, щоб Україна була. І вона бореться і є. Бореться найчастіше голими руками, без підтримки олігархів і влади, об’єднуючи в своїх рядах ентузіастів, які заради того, щоб була Україна часто жертвують своїм часом, здоров’ям, власним заробітком, а інколи і життям. Але доки є ті, хто жертвує особистим заради України, Україна була, є і буде!”

День народження Сковороди. Що у цьому найголовнішого?

http://insidernews.info/den-narodzhennya-skovorodi-shho-u-comu-najgolovnishogo/

Картинка з публікації в Insider News

Сьогодні відзначаємо 296тиліття від народження Григорія Савича. У Верховній Раді або прийняли або мають скоро прийняти постанову за велике відзначання його трьохсотліття. Світлична найближчим часом має створити комітет із підготовки до цього справді великого свята на Харківщині. Чому кожен День Сковороди — велике свято? Що Сковорода нам дає? (більше…)

Конкурс “Немає більшої ганьби, ніж вибрати неволю!”

Першого Грудня виповнюється 27 років від референдуму за Незалежність. Зараз уже треба питати у старших людей всі нюанси тодішніх подій, або шукати їх у хорошій літературі. Треба збирати спогади учасників подій, що стосувалися проголошення Незалежности; дякувати усим, хто за неї боровся і боротися із тими, хто діяв на боці ворога.
До Вашої уваги коротке інтерв’ю, яке пояснює, чому Референдум — це було дуже важливо.
Для Вас, для мене і для нашої спільної справи — КОНКУРС. (більше…)