Гроші – це важливо

Перекладачка Олеся Дзюма надіслала хорошу бібліоґрафію, бо там є Ріфкін. (По ньому був мій бакалаврський диплом і на тому, надіюся, взаєминам не кінець – мрію доперекладати і видати його книгу.) Бібліоґрафія називається “9 книг з економіки, які пояснять, чому добробут світу залежить від грошей”. Очевидно, спрямовано на тих ідеалістів, які не розуміють, наскільки на наше життя впливає економіка.

Згадується, як багато у чому правий ординець Михайло Федоренко розповідав, що дуже великою проблемою є недооцінювання багатьма розвиненими людьми роли грошей, “безсрібництво”. Така проблема теж є. Не така гостра і менш поширена, аніж перебільшення роли економіки, але є. Обидві проблеми мають спільний чинник – недостатнє розуміння законів економіки, як межує економічна сфера з іншими. На практиці для більшости людей – такі проблеми правильніше назвати, мабуть, і не економічними. А психолоґічними або духовними. Не знаючи власної психолоґії споживання, як би ми вчинили про тій чи іншій зміні нашого грошового та господарського укладу, ми схильні надмірно абстрагуватися від грошей. Інвестувати, особливо у сферу вічних цінностей – навчитися не так просто. У сучасному українському суспільстві до банку інвестувати більшість людей не вміють. У метро – багато років уже реклама злочинного “Форекса” і “квартира-студія – альтернатива депозиту”. Люди скаржаться на брак грошей. “Проґресивна інтеліґенція” (як би я хотів дізнатися, який відсоток!) – поводитися з ними не вміє. Моє життя і стосунки із грошима складалися так, що я дійшов до рівня “знаю, що нічого не знаю”. Тому вирішив написати цю статтю.

19.09.2019 прилітав до ХНПУ проф. Асмут. Давав лекцію за Фіхте і Шада. Однією з думок її була така, що їхню філософію не можна забувати, бо то – противага (ну або ж доповнення!) до сучасної економікоцентричної педаґоґіки. Я питаю в кінці лекції: “Що Ви думаєте про майбутнє економікоцентричної системи освіти?” Асмут, трохи спантеличено: “Вона є провідною зараз, буде такою і в майбутньому”.

Мене дратує такий матеріалізм. Але ж, за пів години ловлю себе я, – я сам цьому весь час вчу. За добу до того я розповідав першокурсникам кооперативного коледжу, що “для того, щоби грошей багато заробити – треба займатися улюбленою справою.” І показував їм п’ятсот гривень: “Коломойського на грошах не намалювали і не намалюють. Пінчука, Порошенка і Зеленського не намалюють. Нас із вами, скоріше за все, не намалюють. А намалювали Сковороду і Лесю Українку.”

Так що хай економіка буде в центрі, якщо так воно вже виходить у теперішнього людства. Наше завдання – не забувати, хто нагорі. Заробимо багато грошей, купимо собі будь-які умови для досліджень, подякуємо Григорію та Лесі. Багато можуть дати лише багаті. Тому, починаючи із власної психолоґії споживання і заробляння, закликаю оптимізувати всі витрати і прибутки, не уникати дивитися на гроші як на показник власної ефективности.

“Психолоґія” грошових справ, зокрема, визначається таким чинником, який хороші (!) москалі з “Бізнес-молодости” назвали рівнем норми. Це стандарт споживання людини. Чим він вищий, тим на більші заробітки налаштована підсвідомість (наче термореґулятор у приміщенні). Хлопці з “БМ” дуже розумні, вони колись казали, що існує “ціннісний рівень норми”. Це, спрощено кажучи, – стандарт моралі. Наприклад, відвідувачі цього сайту і згадані на ньому високодостойні особи ніколи не купують російські товари, навіть якщо це дуже вигідно з точки зору “голого економічного розрахунку”. Для брахманів, які за природою своєю з презирством ставляться до матеріальних благ та цінують їх лише як засіб підвищення рівня усвідомлення та суспільних перетворень, дуже важливо спиратися на ціннісний рівень норми. У тому числі для здобуття більшої кількости грошей, які допомагають робити корисні справи. Хорошим знаком для перебудови підсвідомості на грошовий лад є ситуація, коли людина запалюється чимось, що по грошах важко собі дозволити. Зараз “Чорна п’ятниця” – вакханалія суспільства споживання. А я – засумував від того, що не зміг дозволити собі “Внесок від 5000 грн. Екскурсія до редакції Слідства.Інфо або обід/вечеря з членами команди. Плюс фірмове худі.” Сублімую цей сум. Піду зароблю грошей.

Далі мова піде за одну дуже важливу подію зі світу фінансів. 25го Жовтня ввели в обіг банкноту номіналом тисяча гривень. Я більше не зможу казати, що “Сковорода зображений на найдорожчій банкноті”.

На жаль, я зараз не можу дослідити, які люди і як визначали, хто буде намальований на наших грошах. Але, погодьтеся, це надзвичайно цікаво!