Гроші – це важливо

Перекладачка Олеся Дзюма надіслала хорошу бібліоґрафію, бо там є Ріфкін. (По ньому був мій бакалаврський диплом і на тому, надіюся, взаєминам не кінець – мрію доперекладати і видати його книгу.) Бібліоґрафія називається “9 книг з економіки, які пояснять, чому добробут світу залежить від грошей”. Очевидно, спрямовано на тих ідеалістів, які не розуміють, наскільки на наше життя впливає економіка.

Згадується, як багато у чому правий ординець Михайло Федоренко розповідав, що дуже великою проблемою є недооцінювання багатьма розвиненими людьми роли грошей, “безсрібництво”. Така проблема теж є. Не така гостра і менш поширена, аніж перебільшення роли економіки, але є. Обидві проблеми мають спільний чинник – недостатнє розуміння законів економіки, як межує економічна сфера з іншими. На практиці для більшости людей – такі проблеми правильніше назвати, мабуть, і не економічними. А психолоґічними або духовними. Не знаючи власної психолоґії споживання, як би ми вчинили про тій чи іншій зміні нашого грошового та господарського укладу, ми схильні надмірно абстрагуватися від грошей. Інвестувати, особливо у сферу вічних цінностей – навчитися не так просто. У сучасному українському суспільстві до банку інвестувати більшість людей не вміють. У метро – багато років уже реклама злочинного “Форекса” і “квартира-студія – альтернатива депозиту”. Люди скаржаться на брак грошей. “Проґресивна інтеліґенція” (як би я хотів дізнатися, який відсоток!) – поводитися з ними не вміє. Моє життя і стосунки із грошима складалися так, що я дійшов до рівня “знаю, що нічого не знаю”. Тому вирішив написати цю статтю.

19.09.2019 прилітав до ХНПУ проф. Асмут. Давав лекцію за Фіхте і Шада. Однією з думок її була така, що їхню філософію не можна забувати, бо то – противага (ну або ж доповнення!) до сучасної економікоцентричної педаґоґіки. Я питаю в кінці лекції: “Що Ви думаєте про майбутнє економікоцентричної системи освіти?” Асмут, трохи спантеличено: “Вона є провідною зараз, буде такою і в майбутньому”.

Мене дратує такий матеріалізм. Але ж, за пів години ловлю себе я, – я сам цьому весь час вчу. За добу до того я розповідав першокурсникам кооперативного коледжу, що “для того, щоби грошей багато заробити – треба займатися улюбленою справою.” І показував їм п’ятсот гривень: “Коломойського на грошах не намалювали і не намалюють. Пінчука, Порошенка і Зеленського не намалюють. Нас із вами, скоріше за все, не намалюють. А намалювали Сковороду і Лесю Українку.”

Так що хай економіка буде в центрі, якщо так воно вже виходить у теперішнього людства. Наше завдання – не забувати, хто нагорі. Заробимо багато грошей, купимо собі будь-які умови для досліджень, подякуємо Григорію та Лесі. Багато можуть дати лише багаті. Тому, починаючи із власної психолоґії споживання і заробляння, закликаю оптимізувати всі витрати і прибутки, не уникати дивитися на гроші як на показник власної ефективности.

“Психолоґія” грошових справ, зокрема, визначається таким чинником, який хороші (!) москалі з “Бізнес-молодости” назвали рівнем норми. Це стандарт споживання людини. Чим він вищий, тим на більші заробітки налаштована підсвідомість (наче термореґулятор у приміщенні). Хлопці з “БМ” дуже розумні, вони колись казали, що існує “ціннісний рівень норми”. Це, спрощено кажучи, – стандарт моралі. Наприклад, відвідувачі цього сайту і згадані на ньому високодостойні особи ніколи не купують російські товари, навіть якщо це дуже вигідно з точки зору “голого економічного розрахунку”. Для брагманів, які за природою своєю з презирством ставляться до матеріальних благ та цінують їх лише як засіб підвищення рівня усвідомлення та суспільних перетворень, дуже важливо спиратися на ціннісний рівень норми. У тому числі для здобуття більшої кількости грошей, які допомагають робити корисні справи. Хорошим знаком для перебудови підсвідомості на грошовий лад є ситуація, коли людина запалюється чимось, що по грошах важко собі дозволити. Зараз “Чорна п’ятниця” – вакханалія суспільства споживання. А я – засумував від того, що не зміг дозволити собі “Внесок від 5000 грн. Екскурсія до редакції Слідства.Інфо або обід/вечеря з членами команди. Плюс фірмове худі.” Сублімую цей сум. Піду зароблю грошей.

Далі мова піде за одну дуже важливу подію зі світу фінансів. 25го Жовтня ввели в обіг банкноту номіналом тисяча гривень. Я більше не зможу казати, що “Сковорода зображений на найдорожчій банкноті”.

На жаль, я зараз не можу дослідити, які люди і як визначали, хто буде намальований на наших грошах. Але, погодьтеся, це надзвичайно цікаво! Напишіть мені, якщо знаєте “внутрішню кухню” розробки дизайну наших платіжних засобів – особливо мене цікавить ідеолоґічна складова. Власне за неї і хочу дещо сказати. Вернадський-то був за росію. Наслідки цієї ідеолоґічної диверсії накопичуватимуться з кожним днем до тих пір, поки не відбудеться повна демосковізація, принамні, України. Я не можу зараз передбачити їх масштаб і тривалість, але що українська державність не виграє від почеплення її антаґоніста на найдорожчу банкноту – це 100%. І 99 зі ста, що ті, хто це придумав, розуміли, що роблять. Це було при Порошенку, а не при януковичі.

1000 грн буде в обігу надзвичайно довго. Можливі варіанти, що буде далі:

  1. Вернадського приберуть з наступної версії банкноти (такого або не буває взагалі, або одиничні випадки за всю гісторію людства).
  2. Перероблять всі банкноти у випадку Культурної Революції (саме до цього я закликаю, але ж будь-якій адекватній людині зрозуміло, що це вкрай складно і зараз реальні підстави на це відсутні).
  3. Інфляція забере 1000 грн.
  4. Скасують українську національну валюту (скоріше за все, це буде входження до еврозони; за суттю, масштабом і ймовірністю в оглядному майбутньому – це теж “культурна революція”, але імпортна, типу більшовицької).

Ну і на завершення: Роман Кушнір радить перейматися інвестиціями лише тоді, коли навчилися системно заробляти. Перші три інвестиційні інструменти – “загашник” готівки на два-три місяці спокійного життя, депозит у банку, страхування. Вернадської банкноти станом на кінець 2020го року я жодного разу зблизька не бачив; не сумую. А зі “слідством.інфо” ми так подружилися, що вони і як дрібному спонсору раптово зробили мені чудові подарунки, запросили мене до офісу на чаювання.

Заробляйте побільше грошей, щоби вони поганим людям не дісталися; витрачайте їх на кращу версію себе та на підтримку того, що найбільше сприяє розвитку.