Літаюча тарілка над Харковом!

Тлумачний словник дає таке визначення слову “містифікація”: “Витівка, вигадка з метою ввести кого-небудь в оману жартома або зі злісним наміром”. Чи містифікація може бути добром? Як я зараз вважаю – лише у дуже виняткових обставинах як військові хитрощі. І до цих обставин всима силами треба не доводити. Але раніше я вважав інакше – тому що просто мало думав. Зараз я знаю, що це був одним із мої найгірших вчинків у житті – написати для “Комсомолки” оцю статтю:

Дуже велика біда, що мало хто розуміє глибину і важливість проблеми з “літаючими таріками”. Розповім свої міркування на момент випуску цієї ганебної статті та на теперішній момент – вони поможуть боротися зі злом, проростати правді крізь асфальт містифікацій.

Фото “літаючої тарілки” випадково зробила моя мати з павловопольського балкону, який виходив на Захід. Це – фото хмаринки. Хмаринка справді дуже схожа на НЛО. Я і всі, хто дивився – не могли побачити, що це хмаринка. Хоча зараз для мене є нонсенсом, як цього можна не бачити.

І от я, знаходячись у певному середовищі та маючи певний світогляд, у цьому середовищі сформований, надзвичайно зрадів ситуації. “Комсомолка”, яку я з величезним задоволенням читав у технікуму, на фабриці та навіть вдома, нещодавно оголосила “народную новость”. І тут трапляється сенсаційне фото! Без жодних сумнівів у цілі та у методах я скористався однією із перших та найпростіших у житті можливостей заробити гуманітарію. П’ятдесят гривень – це тоді одна сьома мінімальної зарплати. У період найбільшої жаги у житті до різних заробітків. “Комсомолка” тоді – це інтелектуальна розвага та моя постійна супутниця. Дивно на тлі того, що я тоді вже займався усима науками, якими зараз займаюся і на тлі того, що на той момент я московською мовою уже майже не говорив.

Наклад цього номеру був 144 000. “Тлумачення реальних явищ у дусі містики.”