Як у Харкові згадали Крути

Я орґанізовував пам’ятний вечір “Славні Роковини” у Книгарні “Є”. Це була лекція професора ХПІ Леоніда Савченка, а потім я розповів про сучасні звичаї, пов’язані із культом Героїв Крут. Пан Леонід детально розповів про політичні події що відбувалися сто один рік тому, трохи про військову обстановку. Особливу увагу приділив інформаційним війнам аґресивної Росії, які велися тоді та які, дуже подібні, ведуться і зараз.

Зала була повна. Навіть переповнена. Більше половини залу — діти. Це пластуни.

Не знаю, добре це чи погано, але відсотків вісімдесят від присутніх — були учасники різних патріотичних орґанізацій. Окрім пластунів та просвітян — ще “Правий Сектор” прийшов у складі кількох чоловік. Здорові орґанізації дбають за освіту свого членства!

Ті, хто у членстві в орґанізаціях помічені не були — поводилися дуже активно, задавали питання, жадібно вбирали інформацію. Доцент Вадим Золотарьов, у якого гісторія — це хоббі, нагадав про видатного харківця Валентина Отоманівського, який воював під Крутами, а потім став світилом нашого Медінституту. Мені довелося розкрити таємницю, що у “Просвіті” давно цікавляться цією видатною постаттю і наступного року ми присвятимо вечір Героїв Крут саме йому!

Я зробив рекламу фільму “Крути-1918”, який має вийти сьомого Лютого у кінотеатрах. Адже ми повинні всі на нього піти! Гості вечора розібрали книжки крутянської тематики, які були у Книгарні, дуже зацікавилися сайтом kruty.org.ua . Це сайт, на якому описано багато крутянських звичаїв, зокрема, найцікавіший із них — “крутянський піст”. Я підкреслив у своєму виступі, що ці звичаї — потужний інструмент саморозвитку, і якщо в центрі системи цінностей завжди буде саморозвиток, нас перемогти буде неможливо, що тоді на нас ніхто не нападе і тоді буде мир.

Після цих слів я нагадав ще за один звичай, який створив я особисто рік тому. Він полягає в урочистому передаванні особливої книги, яка існує в одному примірнику та присвячена Крутам. Книгу показали гостям й одна людина, яка її вже прочитала, під оплески передала її наступній, яка була у черзі.

За тим ми розгорнули національні прапори і рушили колоною з десяти осіб від Книгарні “Є” до Каменя Незалежности. По переду колони несли книгу-реліквію, діти несли прапори, нас поступово ставало більше і більше — долучалися перехожі. Наші гасла викликали відгук та радість у деяких перехожих, деякі — дивувалися чи лякались. І така і така реакція показує, що наша діяльність дуже актуальна!

Нарешті, біля Каменя Незалежности ми долучилися до мітинґа із людей шестидесяти, який орґанізувала Спілка Української Молоди.

Там ми дізналися, що вдень ще була чудова і яскрава акція цієї спілки та орґанізацій “Сокіл” і “Правий Сектор”. Вона полягала у тому, що на мосту між Держпромом і головним корпусом університету повісили великий банер на славу Героям Крут і запалили фаєри. Знизу це бачили автомобілісти та сиґналили, махали патріотам.

На мітинґу виступили представники “Спілки української молоди”, “Просвіти”, “Сокола”. Я у своєму виступі зазначив, що приклад крутянців особливо цінний тим, що вони вчать нас як жити за ідею, як бути щасливими та конкурентноздатними. Що їхня самопожертва — зокрема і доказ того, що вони представляли найкращу частину тогочасного українського суспільства.

Учасники акції співали патріотичних пісень та славили у своїх гаслах захисників України усих часів.

Вчорашнє вшанування наших героїв відбулося досить непогано, і приємне враження справила спільна робота різних орґанізацій та незалежних активістів. Не зважаючи на те, що цього року не було факельної ходи, можна сказати, що Героїв Крут у Харкові вшануали дуже достойно.

https://chronicles.pro/ua/society/yak-u-kharkovi-zhadaly-kruty

інтерв’ю Олені Верекомській з “Медіаґруп-об’єктив”
лекція члена Ради ХОО ВТ “Просвіта” проф. Леоніда Савченка
із пластунами
на ” Українському радіо “Культура” “
на “Радіо Слобожанщини” з Миколою Мохом
на “UA: Українське радіо. Харків”