Великі Роковини

Бій під Крутами — велика перемога
із порівняно малими втратами.
Це була велика милість Бога,
що тоді призупинили ката ми.

Не захоплені були кацапом швидко,
бо ударили Арея ме́чем ми.
На війні без втрат буває рідко,
обійшлися ми — удвічі меншими.

Ворогів було удесятеро більше,
ворогам не бракувало вишколу.
Гордість мусить бути, хоч і біль ще,
і сльоза за фільмом чи над книжкою.

Боронились — майже повторили
бій Давида проти Ґоліата.
Гарбала — й відчула наші сили
котрий раз московія проклята.

“Наші”, “ми” — достойні ми казати
лиш тоді, коли ми безоглядно
кожну мить до бою ладні стати
й мирно жити вміємо порадно.

Завчимо урок крутянський ревно:
окупантів треба зустрічати
так підготувавшись і натхненно,
щоб уже не нести жодні втрати.

Тож плекаймо честь, знання і віру,
виробляймо зброю і вірші́.
Чим сильніше хочемо ми миру,
тим бійці-герої нам потрібніші.

В багатьох у світі в душах темно.
Довго не живуть вони. А ми
вічного життя всі досягнемо
розвитком своїм, любов’ю, справами.

Нас підсилить кожна добра справа.
Ворогів знекровить їхня лють.
Говорім частіш “Героям слава!”
і крутянців хай усі пригадують.

4-9.01.2018