Стандартизація індексів творів Григорія Сковороди та її перспективи

Це перша версія моїх тез до конференції пам’яти Ушкалова 2021го року. Я розраховував їх видати під назвою “Канон цитування Григорія Сковороди”. Дуже вдячний вельмишановним людям науки, котрі адаптували цей твір до канонів конференції. Важливість публіцистичної складової (і згадані додаткові факти, і стилістика) обумовлює потребу викласти тут і поширювати саме повну версію тез моєї доповіді 12.11.2021.

Найціннішою частиною величного спадку Леоніда Ушкалова є Повна академічна збірка творів Григорія Сковороди [5]. Й Ушкалов заповідав мені популяризувати цю книгу та боротися із модою цитувати Великого Учителя за застарілими виданнями. Величезним благом є наявність цієї книги у вільному доступі; і в майбутньому всі книжки будуть у вільному доступі. В електронному машинообробному вигляді, керовані вільним проґрамним забезпеченням. Яке уже давно є, але через дії неетичних капіталістів, невігласів та антисоціальних особистостей — менш поширене, аніж має бути для розвитку всього людства. Тексти Сковороди зі “збірки Ушкалова” стали каноном,цінним [і практично незамінним!] джерелом для філософів, літературознавців, мовознавців, культурологів, педагогів, богословів та інших фахівців, які вивчають творчість Сковороди, надійним підґрунтям для перекладів його творів іншими мовами, для підготовки популярних видань” [1, 2]. Робота з цією збіркою — є елітним заняттям, а робота на ще глибшому рівні — малодосяжним. Список людей, які безпосередньо п’ють святу воду із джерела Сковороди-Ушкалова — має бути темою окремого дослідження із соціолоґії науки.

25.02.2020 на першій конференції пам’яти Ушкалова я пообіцяв “зробити з Руданським те, що Ушкалов зробив зі Сковородою” [2], тобто зібрати всі твори мовою ориґіналу під однією обкладинкою. Я детально описав на цьому виступі найважливіші технічні нюанси, як це буде. Щоби повний корпус творів Руданського був доступний вільно в інтернеті та був підготований таким чином, що нічого не буде прихованим, постать героя буде висвітлена всебічно, тенденційно сприйняти і переказати буде дуже важко. Поняття канону близьке до поняття стандарт. Саме до такого високого стандарту роботи підводить нас сковородинська діяльність Ушкалова. Показ цілісної картини має бути безумовним стандартом дослідницької та популяризаторської роботи, каноном підготовки відповідних творів і видань (електронних, паперових, глиняних). Канон сучасної літератури та інших сфер культури залежить, у тому числі, й від нас; і варто намагатися творити так, щоби наші продукти наближали до істини в усих її аспектах. У сучасному світі дуже велике значення має інформатизація. У сковородинському світі одним зі взірців є онлайн-конкорданс. [7]

Але прикрою реалією залишається недолуге цитування. Зараз ми згадали Сковороду й Руданського. Руданського ніколи не “розбирали на цитати”, але за часів СРСР “розірвали на шматки” його продукти, публікуючи тільки зручне, описуючи в дослідженнях лише зручне [3; 4; 1]. Сковорода ж відомий сучасному загалу саме “афоризмами”, хоча жодних афоризмів він, скоріше за все, ніколи й не писав. Більшовики вели енерґійну політику вшанування Сковороди, де на верхах неохоче розказувалася за Його філософію правда, а на низах — брехалося, що Він був атеїстом і матеріалістом. Але це — тема окремого дослідження. Зараз констатуємо, що твори Сковороди справді досить складні та не нашого канону, і в той же час — містять багато простих і важливих елементів, засвоюваних навіть дітьми. Ці чинники створили ситуацію, що Великого Учителя, попри популярність, вкрай мало хто читає в ориґіналі навіть після виходу збірки Ушкалова. А ще менше — розуміють. А ще менше — застосовують. А ще менше — застосовують правильно. І ще менш кому воно встигне допомогти. Про страшні приклади приписування Сковороді (причому деколи спеціалістами!) тих висловлювань, які він явно сказати не міг, я в майбутньому підготую окремі тези. Зараз же актуалізую певний стандарт, який, ставши каноном, захистить від багатьох фальсифікацій і помилок.

Великим полегшенням для дослідників юдохристиянських священних текстів стало впровадження індексації останніх аж у пізньому Середньовіччі [6]. Це була велика допомога також і популяризаторам. Ми отримаємо полегшення й допомогу сковородинському рухові, індексувавши тексти Григорія Савича. Я це вже зробив із твором “Басни Харьковскія” та планомірно зроблю з рештою. Зараз готується переклад “Байок Харківських” анґлійською мовою перекладачами з орґанізації “Просвіта”. І це буде перше у світі видання Сковороди з індексами.

“Байки Харківські” самі по собі мають чітку структуру: вступ; тридцять байок, причому пронумерованих самим автором. Більшість із них містить “силу”, в деяких випадках з одного абзацу, а в деяких — набагато більшу за власне байку. Абзаци нумеруються. Індекс я пропоную формувати таким чином: літери, котрі позначають назву твору (в цьому випадку це БХ або KhF); нумер “розділу” твору (0 для вступу й авторський нумер для кожної байки); нумер абзаца всередині “розділу”. Наприклад:

СИЛА. Кто не любит хлопот, должен научиться про́сто и убо́го жить. (БХ.5.10) — The Pith: He who does not like trouble, should learn to live simply and scantily. (KhF.5.10)

… Лучше у Одного разумнаго и добродушнаго быть в Любви и почтеніи, нежели у Тысячи Дурако́в. (БХ.14.4)

… Все не наше, все погибнет, и самыи Болваны наши. Одни только Мысли наши всегда с нами, одна только Истина вѣчна, а мы в ней, как Яблонь в своем Зернѣ, сокрыемся. (БХ.0.10)

Така індексація працюватиме з будь-якою мовою без жодної адаптації. Але за умови, якщо зберігатиметься авторська розбивка тексту на абзаци у канонічній формі, тобто зафіксованій у Повній академічній збірці творів Ушкаловим. З цієї причини абзаци довелося нумерувати незалежно від їх розміру та змістовности. Від індексації дрібніших одиниць тексту, аніж абзац, я поки відмовився. Хоча абзаци бувають величезні й у них це актуально. В майбутньому можна нумерувати речення, слова; але вважаю ці експерименти недоцільними до тих пір, поки не будуть видані всі нині відомі твори вже індексованими. І треба буде спостерігати за практиками застосування цієї новації, розвитком мисленнєвої й технічної культури — імовірно, будуть ідеї, як вдосконалити запропоновану індексацію.

Стандартизація індексів може в подальшому бути розширена і на шифрування варіанта перекладу, і на посилання до приміток Ушкалова, і на будь-яку іншу важливу інформацію. Спрямування і швидкість цих розробок можна буде передбачити точніше в залежності від суспільного прийняття презентованих тут напрацювань.

Найближчим часом, підготовлені на засадах професіоналізму й волонтерства, індексовані “Kharkiv Fables” побачать світ. Обов’язково у вільному доступі в інтернеті.

Список використаних джерел

  1. Алексєєв Ігор (2017), Світогляд і спадок Степана Руданського — відкриття цілісної картини / Ігор Алексєєв // Політики пам’яті української культури : Збірник тез та матеріалів всеукраїнської наукової конференції (ОКЗ “Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди”, 20 травня 2017 року). – Харків : Майдан, 2017. – 138 с. // С. 9-12.
  2. Від бароко до постмодерну: проблема автора — 1, 4:36:28. Відновлено з https://youtu.be/-xiS6QLtmoI?t=16588
  3. Приходько Інна (1994), Неволя України у творах Панаса Мирного та Степана Руданського // Тернопіль
  4. Приходько Інна (1997), Українські класики без фальсифікацій: Степан Руданський, Панас Мирний, Павло Грабовський, Гнат Хоткевич: Посібник з української літератури для студентів та учнів старших класів.— Харків: Світ дитинства, — 112 с.
  5. Сковорода Григорій. Повна академічна збірка творів / За редакцією проф. Леоніда Ушкалова. – Харків–Едмонтон–Торонто: Майдан; Видавництво Канадського Інституту Українських Студій, 2011. – 1400 с.
  6. Хто поділив Біблію на розділи і вірші?, “Вартова Башта”, (2016, №2), 14‑15
  7. Online Concordance to the Complete Works of Hryhorii Skovoroda. Відновлено з http://www.artsrn.ualberta.ca/skovoroda/index.php