Двісті двадцять четвертий День Пам’яти Великого Учителя

По-своєму в усих містах,
Ідеї різні в головах.
Десь люблять мить, а десь – віки.
І різні скрізь смаки.
А я – з одною думою,
Лиш за одне я думаю.

Петро – підмазавшись, жиє.
Торгаш Федько – обважує.
Хтось заливає моноліт,
А хтось бере кредит.
А я – з одною думою,
Лиш за одне я думаю.

Той хоче більше мать полів.
Цей – іномарочку купив.
Той по вовках дає дуплет,
А цим – аби бенкет.
А я – з одною думою,
Лиш за одне я думаю.

Щоб вийшло дишло – хоче мент.
Від навчання вмира студент.
Когось кохання довело,
Уми роз’їло зло.
А я – з одною думою:
Щоб смерть полегшив ум мою.

Королівно, паніє!
Смерте, Смерте!
Сієш дивно паніку,
страх померти.
Відчуття Ти збуджуєш
злі, тривожні.
Бідняка напружуєш
і заможніх.

Що за люди Смерть оцю
не бояться?
В кого ум із совістю
променяться.

Привітання Миколи Моха на “Радіо Слобожанщини”
Відео події

Плакат “Як обирають професію?”

Культуролоґ, як я його називаю, Михайло Квітка навчив “Просвіту” співпрацювати із “Худпромом”. Я давно хотів розробити “Ґрафічний комплекс для підлітків “Як обирають професію?”” і цю тему на бакалаврську роботу виконала молода дизайнерка Анна Бересток під керівництвом кандидата мистецтвознавства Анни Макарової. (більше…)

Тричі визначний день

Дев’яте Листопада — День української писемности та мови. А також — День пам’яти Великого Учителя Григорія Сковороди та День працівника культури і народного майстра. Три дуже важливі дати, даваймо разом подумаємо, чому вони дуже важливі та про зв’язок між ними. (більше…)

Голосні звуки мови – міф та реальність

2012го року я мав честь познайомитися із великим науковцем, винятковою людиною – Олексієм Яковичем Дрюченко.

У його науковій сфері я майже нічого не тямлю, ставлення до багатьох речей у житті ми маємо різне. Другорядних, але не головних.

Зараз безліч думок та емоцій переповнюють мене, і це саме вони заважали викласти книжку вельмишановного Олексія Яковича в інтернет, щойно він мені дав на це дозвіл. Дивовижна книжка про експериментальну фонетику містить інформацію, у тому числі доступну і не спеціалістам. Я запевняю, що хоча би проглянути її необхідно всим, хто потрапив на мій сайт. Ця книжка (одна з чотирьох пана Олексія) – дуже добре показує, як працює, зокрема, соціальна складова науки.

Те, що я дізнався від її автора, про її автора і ті дива, які були біля мене від момента знайомства з Олексієм Яковичем, але до яких я не міг глибоко бути залученим – варті окремої книжки, яку колись я спробую написати сам і яка має вийти дуже повчальною.

“… автор вирішив, хоч і зі значним запізненням, і не плануючи заздалегідь цього робити, видати даний варіант книги, використавши для її написання тільки все те, що затято робив всупереч обставинам майже цілодобово впродовж 40 років, рішуче, усвідомлено і назавжди відмовившись від усього того, що пов’язувалось з поняттями “гроші”, “посада”, “наукова ступінь”, “кар’єра”, робив і писав все власноруч за власним баченням, за власними знаннями, за власним досвідом, за власною інтуїцією, за власним планом, за власним розумінням, за власними результатами, за власною відповідальністю незалежно від того, під яким “дахом” працював.”

“- А пачєму ви кніґу на укра́інскам напісалі? Каму ви єйо будєтє направлять? – Ігор Алексєєв усим біля метро “Університет” роздаватиме!!”

Дуже прошу всих хоча би трошки ознайомитися із цією книгою, хоча би запам’ятати, що така є і посприяти, за можливості, поширенню знань із неї.

ГОЛОСНІ ЗВУКИ МОВИ – TERRA INCOGNITA – третя книга О.Я. Дрюченка

Еволюційна теорія статі

Я вчився на психолоґії у ХАІ, навіть закінчив і трохи працював, і задавали мені там багато цікавого. Максим Жидко заінтриґував на лекції: “Чому саме дві статі, а не три, не десять?”, задав статтю Ґеодакяна із викладом його теорії. Ця стаття давалася студентам як вступ до етолоґії, котру обов’язково треба знати, особливо психолоґам.

Лише 2013го року (років за шість) я спромігся опублікувати переклад – розмістив на сайті “Червоно-чорна альтернатива” у своєму блозі з передмовою. Навіть на той момент українською мовою про цю теорію в інтернеті практично нічого не було.

Ось повторення цієї публікації:

(більше…)

КУДИ ПІТИ МАРІЙЦІ ВЧИТИСЯ

Вихідного дня в їдальні зібралась сімейна рада.
— Скоріше думайте! — нервово сказала бабуся. — Куди піти Марійці вчитися?
— Найкраще в медичний, — взяла слово мама. — Туди великий наплив, але в мене є рука в хірургічній клініці. (більше…)

Майдан. Антимайдан. Біло-сині. Помаранчеві. “Колись багато цікавого загал дізнається про них.”

Ґенеральний секретар фінансів Української Центральної Ради Михайло Туган-Барановський, начебто, казав: “рівень політики у суспільстві ніколи не буває вищим за рівень культури.” Одні сфери культури не можуть сильно і довго відставати від інших, а культура – це проєкція свідомости. Даваймо замислимося над причинами і наслідками нашої політичної та управлінської культури, що треба пам’ятати і що робити для її зростання. Із цим питанням пов’язана стаття, опублікована 16.12.2013 (104) на бандерівському сайті “Червоно-чорна альтернатива”. Ця стаття багато каже також і про моє ставлення до “Евромайдану”, який влучно назвали “Революцією гідности” та мою участь у ньому.

(більше…)

Режими мікропроцесора Intel

А ось – нагадування за дуже цікаве та корисне ремесло, якому я колись присвятив дуже багато часу. Я би і далі цим займався, якби не велика кількість справ, які ще більше подобаються і які окрім мене ніхто не зробить. Інформатика, проґрамування – вплинули, мабуть, найбільше на формування мого світогляду.

До найпочесніших і найнаближеніших до науки та високих мистецтв комп’ютерних ремесел відноситься низькорівневе проґрамування. Мікропроцесори Intel – як і мову анґлійську – можна по різному оцінювати, але знати їх треба.

Ця стаття написана не мною і мені дуже-дуже жаль, що я не пам’ятаю автора і що в інтернеті її більше ніде нема. Здається, це була частина великого підручника. Стаття була написана у середині двотисячних, коли, наприклад, обмаль було в інтернеті фільмів українською мовою – не те, що технічної літератури.

Велика подяка автору статті. Сподіваюся, ми колись перетнемося і ще більше сподіваюся, що тепер на моєму сайті стаття системникам-початківцям стане у нагоді.

Стаття подана без правок – із непрацюючими нині, на жаль, посиланнями й авторським правописом. (більше…)

СВІТОГЛЯД І СПАДОК СТЕПАНА РУДАНСЬКОГО — ВІДКРИТТЯ ЦІЛІСНОЇ КАРТИНИ

Наукова робота була презентована 20.05.2017 у Сковородинівці.

Доповідь слухали, зокрема, вісім професорів – та високо оцінили її.

Зараз готую нову, суттєво доповнену версію дослідження – і все це у рамках підготовки до видання повноцінної версії давно опублікованої мною унікальної збірки Руданського.

Стаття наводиться за виданням “Політики пам’яті української культури : Збірник тез та матеріалів всеукраїнської наукової конференції (ОКЗ “Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди”, 20 травня 2017 року). – Харків : Майдан, 2017. – 138 с.”. (більше…)

Великі Роковини

Бій під Крутами — велика перемога
із порівняно малими втратами.
Це була велика милість Бога,
що тоді призупинили ката ми.

Не захоплені були кацапом швидко,
бо ударили Арея ме́чем ми.
На війні без втрат буває рідко,
обійшлися ми — удвічі меншими.

Ворогів було удесятеро більше,
ворогам не бракувало вишколу.
Гордість мусить бути, хоч і біль ще,
і сльоза за фільмом чи над книжкою.

Боронились — майже повторили
бій Давида проти Ґоліата.
Гарбала — й відчула наші сили
котрий раз московія проклята.

“Наші”, “ми” — достойні ми казати
лиш тоді, коли ми безоглядно
кожну мить до бою ладні стати
й мирно жити вміємо порадно.

Завчимо урок крутянський ревно:
окупантів треба зустрічати
так підготувавшись і натхненно,
щоб уже не нести жодні втрати.

Тож плекаймо честь, знання і віру,
виробляймо зброю і вірші́.
Чим сильніше хочемо ми миру,
тим бійці-герої нам потрібніші.

В багатьох у світі в душах темно.
Довго не живуть вони. А ми
вічного життя всі досягнемо
розвитком своїм, любов’ю, справами.

Нас підсилить кожна добра справа.
Ворогів знекровить їхня лють.
Говорім частіш “Героям слава!”
і крутянців хай усі пригадують.

4-9.01.2018