The Antisocial Personality – Антисоціальна особистість

Хто не знає – моя маґістерська дипломна робота у Каразіна була на тему “Моральне вчення Церкви Саєнтолоґії”.

Не заглиблюючись у питання, викладаю один із розділів книги Рона Габбарда Introduction to Scientology Ethics (1968). Це – не офіційний переклад саєнтолоґів. Офіційний переклад цілої книги вийшов нещодавно, Ви можете її придбати у “Гуманітарному центрі Габбарда”. Коли я починав цей переклад, офіційного перекладу українською мовою ще не існувало. На даний момент мій переклад – єдиний, доступний в інтернеті.

Але зважайте на те, що мій переклад може містити помилки, я не уповноважений саєнтолоґами перекладати їхні “реліґійні тексти” і що цей текст – є лише одним розділом цілої книги, тому неминучий ефект виривання із контексту. Мій переклад зроблений для ознайомлення та орієнтування. Ані він, ані способи його подачи не пов’язані із діяльністю саєнтолоґів. Я підкреслюю, що фактично мій переклад не може вважатися першоджерелом і надійною опорою у вивчення саєнтолоґії, для цього треба ходити у церкву. А я – лише можу поділитися певними міркуваннями, які я сам оцінюю вельми критично.

Цитати Великого Учителя Григорія Сковороди додані мною і я це виділив.

Висловлюю велику вдячність людям, які допомагали у перекладанні: Олександру й Олександру, Олесі й Олені, Олі та Євгену.


АНТИСОЦІАЛЬНА ОСОБИСТІСТЬ

[ “Афанасій. А коли хто народжений до злодійства?

Григорій. Іди геть! Я говорю лиш про людинолюбні душі, про чесні стани й благословенні види промислу, ті, що їх Божий і людський закон не виганяє зі спітовариства, ті, що складають плодоносний сад церкви, ясніше кажучи, суспільства, так, як окремі частини — годинниковий механізм.”

“Розмова, названа Алфавіт, чи Буквар миру”

“Є схильності й природи злі, і це — прояви Божого гніву.”

“Михайло Ковалинський. Життя Григорія Сковороди”

Буквар миру. Книга для сімейного читання / Григорій Сковорода ; упорядкування, переклад, передмова та примітки Л. Ушкалова. — Харків : Книжковий Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2015. — 320 с., с. 67; с. 301. ]

Є певні характеристики та розумові установки, які змушують близько двадцяти відсотків людства чинити жорсткий опір будь-якій поліпшувальній діяльності або ґрупі.

Відомо, що такі люди мають антисоціальні тенденції.

Коли правова або політична структура країни стає такою, що вона починає сприяти таким особистостям на ключових посадах [positions of trust], тоді тоді всі цивілізуючі орґанізації країни стають придушеними та за цим слідує розгул криміналітету та економічний занепад.

Злочини і правопорушення вчиняються антисоціальними особистостями. Утриманці певних установ зазвичай мають причиною свого стану бувший контакт із такими особистостями.

Отже, у галузях управління, поліціювання та душевного здоров’я, наприклад, ми бачимо, що важливо вміти виявити та ізолювати такий тип особистости, аби захистити суспільство та індивідів від руйнівних наслідків того, що таким людям надали можливість шкодити іншим без обмежень.

Оскільки вони становлять лише двадцять відсотків населення і лише два з половиною відсотка дійсно небезпечні, ми бачимо, що за умови докладання невеликих зусиль ми могли би сильно поліпшити стан суспільства.

Добре відомими, навіть усезнаними, прикладами такої особистости є, звичайно, Наполеон і Гітлер. Діллінджер, Прітті Бой Флойд, Крісті та інші знамениті злочинці були добре відомими прикладами антисоціальної особистости. Але з такими персонажами у гісторії ми забуваємо менш знані приклади та не розуміємо, що такі особистості існують і в наш час — дуже пересічні, часто невиявлені.

Якщо ми простежимо причину занепаду бізнесу, ми неминуче виявимо — десь у його лавах антисоціальна особистість постаралася.

У родинах, які розпадаються, ми зазвичай знаходимо таку особистість у тій чи іншій особі.

Там, де життя стало важким або занепадає, ретельний огляд простору досвідченим спостерігачем виявить одну чи більше таких особистостей у дії.

Оскільки 80 відсотків із нас намагаються уживатися [get along] і лише 20 відсотків намагаються нам завадити, жилося би нам набагато легше, були би ми добре інформованими щодо конкретних проявів такої особистости. Таким чином, ми могли би виявити її та убезпечити себе від багатьох поразок і великого лиха.

Тоді важливо визначити та перелічити ознаки антисоціальної особистости. Оскільки це впливає на щоденні життя багатьох людей, то порядним людям слід стати більш поінформованими щодо цього.

Відносно мала частина людства, близько 20 відсотків, мають антисоціальні характеристики. Вони спричиняють непропорційні їхній кількості труднощі для решти 80 відсотків.

Ознаки

Антисоціальна особистість має такі ознаки:

1. Він або вона говорить тільки дуже широкими узагальненнями. “Кажуть…” “Усі думають…” “Кожен знає…” і такі вислови у вживає постійно, зокрема передаючи чутки. Коли спитати: “Хто всі…”, зазвичай виявляється, що це — одне джерело, з якого ця антисоціальна особистість і сфабрикувала те, що він або вона видає за думку всього суспільства.

Це для них природньо, оскільки все суспільство є для них великим зловорожим загалом, що протистоїть антисоціалу — зокрема.

2. Така особа має справу головним чином із поганими новинами, критичними або ворожими зауваженнями, знеціненням та загальним придушенням.

«Патякало», або «носій поганих звісток», або ж «пліткар» — так колись називали таких осіб.

Помітно, що немає хороших новин або схвальних зауважень, передаваних такою особою.

3. Антисоціальна особистість змінює спілкування, погіршуючи зміст при передачі повідомлень або новин. Хороші новини зупиняються та лише погані новини, часто приукрашені, передаються далі.

Така особа також намагається передавати «погані новини», котрі у дійсності – вигадані.

4. Рисою й одною із прикрих особливостей антисоціальної особистості є те, що вона не піддається лікуванню або змінам.

5. В оточенні такої особи ми бачимо заляканих або хворих товаришів чи друзів котрі, якщо не з’їхали з глузду, все одно поводяться дефектно у житті, програшно, не успішно.

Такі люди створюють проблеми для інших.

Лікований або просвічений, близький знайомий антисоціальної особистости не досягає сталого покращення, а різко захворює знову або втрачає переваги свого знання, знаходячись під її придушуючим впливом.

Ліковані фізично, такі знайомі зазвичай не видужують за очікуваний час, їм стає гірше, а шанси на одужання низькі.

Намарно лікувати або допомагати, чи навчати таких осіб, допоки вони лишаються піді впливом антисоціального зв’язку.

Величезна кількість божевільних є божевільними через такі антисоціальні зв’язки і не одужує легко з тієї ж причини.

Несправедливо рідко ми бачимо власне антисоціальну особистість пацієнтом психіатричного закладу. Тільки його «друзі» та родина потрапляють туди.

6. Антисоціальна особистість звично вибирає хибну ціль. Якщо шина спустилася через наїзд на цвях, така людина проклинає компаньйона або щось недотичне до проблеми. Якщо радіоприймач за дверима загучний, він або вона копає кота.

Якщо А є очевидною причиною, антисоціальна особистість неминуче звинувачує Б або В або Г.

7. Антисоціал не може завершити цикл дії. Будь-яка дія проходить через послідовність, у якій дану дію розпочато; продовжено, наскільки треба; і завершено, як заплановано. У Саєнтолоґії це називається циклом дії.

Антисоціал обростає незавершеними проєктами.

8. Багато антисоціальних осіб вільно зізнаються у найбільш лякаючих злочинах, якщо їх змусити так вчинити, але не матимуть найменшого відчуття відповідальности за них.

Їхні дії зовсим або майже не стосуються їхнього власного воління. Це «просто сталося».

Вони не мають відчуття правильної причинности і, зокрема, зовсим не можуть відчути жодних докорів сумління або сорому.

9. Антисоціальна особистість підтримує тільки деструктивні ґрупи і виливає свою злість та атакує будь-яку конструктивну або поліпшуючу ґрупу.

10. Цей тип особистости схвалює тільки деструктивні дії та бореться проти конструктивних і корисних вчинків та дій.

Майстер своєї справи часто виявляється маґнетом для осіб з антисоціальними рисами, котрі бачать у його майстерності щось таке, що має бути знищеним. Тоді вони таємно, «як друзі», переходять до своїх спроб.

11. Допомога іншим – це діяльність, яка доводить антисоціальну особистість майже до несамовитости. А дії, які руйнують під виглядом допомоги, жваво підтримуються.

12. Антисоціальна особистість має погане відчуття власности і вважає, що ідея, що хтось володіє чимось – є оманою, створеною дурити людей. Насправді, ніщо ніколи нікому не належить.

Основна Причина

Основною причиною того, що антисоціальна особистість поводиться саме так, як вона діє, полягає у прихованій нажаханості иньшими.

Для такої особи кожен інший є ворогом. Ворогом, що має бути таємно або явно знищеним.

Нав’язлива ідея полягає в тому, що виживання саме по собі залежить від «перешкоджання росту інших» або «тримання інших у неуцтві».

Якщо хтось пообіцяє зробити інших сильнішими або здібнішими, антисоціальна особистість переживає страшні муки особистої небезпеки.

Їхнє обґрунтування полягає в тому, що якщо вони мають такі проблеми зі слабкими або дурними людьми довкола, то вони загинуть, якщо хтось стане сильним або здібним.

Така особа не має довіри аж до жаху. Це зазвичай маскується та приховується.

Коли така особистість божеволіє, світ повниться марсіанами або ФБРівцями, а кожен зустрічний дійсно стає марсіанином або аґентом ФБР.

Але основна маса таких людей не виявляє зовнішніх ознак божевілля. Вони виглядають досить раціональними. Вони можуть бути дуже переконливими.

Однак даний вище перелік складається з речей, які така особистість не може виявити у собі. Це настільки достоіменно, що якщо ви подумали, що десь вище йдеться про вас, то ви майже точно – не антисоціал. Самокритика – це розкіш, яку антисоціал не може собі дозволити. Вони повинні бути правими, тому що вони, за їхньою власною оцінкою, знаходяться у тривалій небезпеці. Якщо ви доведете, що така людина помиляється, ви можете навіть спричинити її гостре захворювання.

Тільки здорова, добре врівноважена особа намагається виправити свою поведінку.

Полегшення

Якщо ви просієте своє минуле ретельним пошуком та виявите знайомих антисоціальних осіб, і потім розірвете зв’язок, ви зможете відчути велике полегшення.

Подібно до цього, якби суспільство могло розпізнати цей тип особистости як хвору людину, так як зараз ізолюють людей із віспою, відбулося би й соціальне й економічне одужання.

Справи не підуть значно краще, допоки двадцяти відсоткам населення дозволено домінувати і псувати життя та діяльність решти вісімдесяти відсотків.

Як правління більшости є політичною нормою сьогодення, так має здорова більшість самовиражатися у щоденному житті без втручання та руйнування з боку соціально хворого.

Шкода, що вони не дозволять допомогти собі та не піддаватимуться лікуванню, якщо надавати їм допомогу.

Розуміння і здатність розпізнати таких особистостей може дуже сильно змінити суспільство і наші життя.


Скачати український текст із цитатами Великого Учителя для роздруку

Скачати для роздруку мовою ориґанілу